Добавить проект
Прочитать правила
Платный доступ
Авторизация:
Информация


- .

Найдено совпадений - 3574 за 1.00 сек.


РП 1861. АР ГП Реконструкція квартири з влаштуванням всторого ярусу в м. Кропивницький | ArchiCAD
-планувальні показники:
Загальна площа - 70,67 м2
Корисна площа - 45,26 м2
Розрахункова площа - 57,74 м2
Будівельний об'єм - 230,96 м3
Конструктивна схема будівлі - поперечні несучі стіни.
Жорсткість будівлі забезпечено сумісною роботою несучих стін та балок перекриття.
Існуюча будівля прямокутної в плані форми.
Висота приміщеннь - 4,0м*.
Квартира №4 знаходиться на 1 поверсі, 1 поверхового житлового будинку.
За умовну відмітку 0.000 прийнято рівень чистої підлоги першого поверху існуючої будівлі.
Опис конструкцій існуючої будівлі:
Зовнішні стіни - цегляні з силікатної цегли, товщиною 640мм.
Перегородки - дерев'яномазані, товщиною 150мм. Перекриття - дерев'яні балки. Вікна - полівініл хлоридні, двері - дерев'яні.
Опис проектуємих конструкцій:
Перекриття проектуємого другого рівня квартири влаштовується з металевого каркасу (швеллер 16У - ДСТУ 3436-96) на металевих опорах (швеллер 16У - ДСТУ 3436-96).
Стеля - підвісна типу гіпсокартнна на металевому каркасі.
Сходи в приміщені 5 - індивідуальні зі сталевого каркасу.
Внутрішнє оздоблення приміщень:
- в кімнатах та коридорі - водоемульсійне фарбування по шпакльованій поверхні;
- в санвузлі - керамічна плитка.
Підлога - ламінат.
Зовнішнє оздоблення - існуюче.

Архітектурні рішення
Загальні дані
План на позн. +0.000 (Обмірне креслення)
Фасад 1-2. Фасад 2-1
План на позн. +0.000, План на позн. +2.042
Розріз 1-1.
Генеральний план
Загальні дані
Генеральний план. Ситуаційний план.
Дата добавления: 02.10.2017
ДП 1862. Дипломний проект - Електричне обладнання та автоматизація теплохолодильної установки ТХУ – 14М | Компас
П / Будівлю розміщено у ІІІ-Б1 кліматичному районі з наступними характеристиками: характеристичне значення вітрового тиску - 410 Па; характеристичне значення снігового навантаження - 1230 Па; зимова температура зовнішнього повітря - мінус 21оС; ступінь вогнестійкості - IIІ; рівень відповідальності будівлі - СС1 (незначні наслідки). / Склад: комплект креслень + ПЗ.
- пояснювальної записки
Вступ
1. Технологія виробничого процесу.
2. Розрахунок і вибір електроприводів.
3. Розробка функціонально – технологічної схеми.
4. Розробка принципіальної електричної схеми.
5. Вибір пуско – захисної апаратури.
6. Вибір технічних засобів автоматизації.
7. Розробка схем з’єднань і підключень.
8. Розробка конструкції щита керування.
9. Визначення основних показників надійності систем автоматики.
10. Технічна експлуатація електрообладнання.
11. Розробка заходів по охороні праці та охороні природи.
Список використаної літератури.

Тепло холодильна установка ТХУ – 14М призначена для охолодження води в міст кісних і проточних охолодниках молока та одночасного нагрівання води для санітарних і технологічних потреб ферм.
Працює установка в комплекті з резервуаром – охолодником молока місткістю 2,5 м^3 або проточним охолодником молока з середньою інтенсивністю потоку до 0,11 м/с ( 400 л/год. ).
Тепло холодильна установка ТХУ- 14М складається з холодильної машини блока місткостей з проточним водо нагріванням; насоса холодоносія і системи керування електронагрівником. До блока місткостей належать місткості для холодної і гарячої води, електронагрівник і рама для монтування насоса холодоносія. Роботою електро- водо- нагрівника керує автономна система, а всієї тепло холодильної установки ТХУ – 14 – система керування холодильної машини.
Холодильна машина працює за схемою одноступінчастого циклу. На лінії нагнітання в конденсатор пари холодоагента паралельно встановлені проточний та конвекторний теплообмінники. Останній з’єднаний з місткістю для гарячої води.
Технологічний процес роботи установки ТХУ-14М такий. Холодоагент стискається компресором до тиску нагнітання і через теплообмінники подається в конденсатор, де охолоджується і конденсується, віддаючи теплоту проточній воді. Із конденсатора рідкий холодоагент потрапляє в регенеративний теплообмінник, потім у фільтр – осушник, в якому осушується та очищається від домішок.
Через мембранний з електромагнітним приводом вентиль холодоагент спрямовується на терморегулюючий вентиль, де дроселюється і надходить у випарник для кипіння. У випарнику холодоагент кипить, забираючи теплоту від холодоносія. Пара холодоагента із випарника через регенеративний теплообмінник відсмоктується компресором. Далі цикл повторюється.
Холодна вода ( холодоносій ) здійснює замкнутий цикл у системі охолодження молока. Тепла вода на виході конденсатора розділяється на два потоки. Частина її потрапляє на теплообмінники для підігрівання внаслідок теплообміну з гарячою парою холодоагента, який рухається проти потоком.
У разі необхідності гарячу воду підігрівають додатково електро- водо- нагрівником. Система керування електро- водо- нагрівником підтримує температуру води на виході до споживача, включаючи і відключаючи нагрівальний елемент, потужністю 1,0 кВт або нагрівальні елементи загальною потужністю 6 кВт.
Доведено, що проточний теплообмінник через 10 – 15 хвилин після включення холодильної машини нагріває воду до 〖40〗^0 С, а теплообмінник конвективного контуру за цикл роботи ( до 3,25 год. ) нагріває 165 л води до температури 〖60〗^0 С. Частину залишеної води температурою 〖25〗^0 С можна використовувати для напування тварин та інших технологічних потреб. Якщо тепло холодильна машина не працює, або вода не нагрівається до потрібної температури, користуються тепло- електро- нагрівниками потужністю 6 кВТ, якими комплектована установка. У порівнянні з іншими охолоджувальними машинами установка ТХУ – 14 дає змогу зекономити 60% електроенергії (понад 55 тис. кВт.год./рік ).

Технічна характеристика тепло холодильної установки ТХУ – 14М:


.


    .

.год.


.год.

.png" /]

.png" /]  і навколишнього повітря .png" /]












Дата добавления: 04.10.2017
КП 1863. Курсовий проект - Забезпечення безопасності польотів літака типу Ан -148 -100 | Компас
НУБIП / Кафедра автоматики та робототехнічних систем / Щорічно на фермах при охолоджуванні молока втрачається значна кількість теплоти. Для усунення цих витрат призначена установка ТХУ – 14М, яка пройшла випробування і рекомендована для виробництва. / Склад: 3 аркуша креслення (Функціонально-технологічна схема теплохолодильної установки, Принципово електрична схема теплохолодильної установки, Схема електричних з'єднань теплохолодильної установки) + ПЗ.
1. Аналіз забезпечення безпеки польотів при розробці основного виду проектуємого літака
2. Аналіз забезпечення безпеки польотів при розробці конструктивно-силової схеми проектуємого літака
2.1 КСС крила - кесонна конструктивно-силова схема з двома лонжеронами.
2.2 КСС фюзеляжу – балочно-лонжеронний фюзеляж.
2.3 КСС шасі – ферменно-балочне шасі, з важільною підвіскою коліс.
2.4 КСС кріплення двигунів – під крилом, фермової конструкції.
3. Аналіз безпеки польотів прототипу проектуємого літака
4. Висновки

Висновки
Зроблено аналіз забезпечення безпеки польотів при розробці загального вигляду проектуємого літака, КСС його агрегатів.
Зроблено аналіз вірогідності того, що, при польоті, будь який літак із парку Ан-148 потрапить в катастрофу чи інцидент.
На підставі аналізу статистичних даних та розрахунків, проектуємий літак задовольняє вимогам забезпечення безпеки польотів авіаційних правил частини 25 (АП-25).
Дата добавления: 05.10.2017
ДП 1864. Дипломний проект - Модернізація напіввагону моделі 12-766 в умовах депо Харків-Сортувальний | Компас
НАУ ім. Н.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" / Кафедра проектування літаків і вертольотів / Аналіз забезпечення безпеки польотів при розробці основного виду проектуємого літака, при розробці конструктивно-силової схеми проектуємого літака. Аналіз безпеки польотів прототипу проектуємого літака. / Склад: 2 листа креслення (Літак типу Ан-148-100 із вузлами навішування; КСС літака типу Ан-148-100) + Статистика катастроф та інцидентів + ПЗ.
- 2 Харків – Сортувальний Південної залізниці. Проведена робота по обґрунтуванню доцільності введених заходів удосконалення конструкції піввагона та виконані розрахунки на міцність конструкції за допомогою програми SolidWorks.

Основные разделы:
1 Загальна характеристика базового депо
2 Аналіз несправностей вагонів, що ремонтуються в депо
3 Визначення основних техніко-економічних параметрів універсального напіввагона
4 Розрахунок вписування в габарит на піввагона моделі 12-766
5 Розрахунок сил що діють на вагон
6 Розрахунок на міцність рами напіввагона від дії сил, що виникають під час експлуатації вагону
7 Опис та обґрунтування заходів щодо модернізації напіввагону
8 Техніко-економічне обґрунтування модернізації несучої конструкції напіввагону моделі 12-766
Дата добавления: 05.10.2017
РП 1865. АС Ангар 12 х 40 м | Компас
УкрДАЗТ / Склад: 7 аркушів креслення (1 Схема генерального плану ВЧД-2 (в формате *.cdr), 2 Схема станции, 3 Напіввагон моделі 12-766, 4 Кузов напіввагону моделі 12-766, 5 Рама напіввагону моделі 12-766, 6 Накладка, 7 3D-модель та розрахункова схема напіввагону моделі 12-766 (в формате SolidWorks) + ПЗ
Общие данные.
Генплан
План фундаментов
План на отм. 0.000
Фасады
Схема расположения арок и связей
Сечение 1-1
Узлы 2-4
Арка АМ-1
Перспектива
Дата добавления: 09.10.2017
РП 1866. АБАФ Автоматизована система керування технологічним процесом турбодетандерного агрегату НТДА-2,4-6,4-УХЛ4 | Компас
Проектом предусматривается строительство склада для хранения с/х техники. Общая площадь - 446,88 м2. Высота помещений - 6 м. Этажность - 1. строительный объем - 2262,0 м3. / Состав: комплект чертежей + эскизный проект в ArchiCad.
-автоматичного та дистанційного ручного (за вибором оператора) управління технологічними процесами;
-автоматичного або ручного (за вибором оператора) регулювання заданих технологічних параметрів;
-контролю параметрів технологічних процесів, стану датчиків і виконавчих механізмів, основного технологічного обладнання з сигналізацією відхилень їх від норми, (попереджувальна та аварійна сигналізації);
-збору, накопичення, обробки та подання оперативному персоналу інформації про хід технологічних процесів та стан обладнання;
-ведення архівів даних про хід технологічного процесу та стану обладнання, необхідних для подальшого аналізу та прийняття відповідних рішень;
-реалізації інтерфейсу вибору і відображення трендів на одному відеокадрі в кількості до 5-ти штук на вибір оператора;
-реалізації захистів і блокувань у всіх технологічних режимах роботи, захисту від розвитку аварійних ситуацій.
Дата добавления: 10.10.2017
ДП 1867. Дипломний проект (технікум) - Пересувна майстерня по ремонту дорожніх машин на базі автомобіля ЗИЛ - 130 | AutoCad
РП / Шафа АСУ ТП на базі контролера Siemens SIMATIC S7-1200. / Склад: комплект з 8 аркушів креслення (Загальні відомості, структурна схема, принципова схема (12 аркушів), схема з'єднань і підключення (3 листа), креслення шафи (2 аркуша)) + специфікація.
-технічних та організаційних заходів, які забезпечують найбільш ефективне використання можливостей будівельних машин, високу їх надійність та безпечність, мінімальні простої в ТО і ремонті, а також високий відсоток готовності до роботи за мінімальних витрат.
Ґрунти, зміцнені органічними в’язкими, застосовують як основу в капітальних і полегшених типах дорожнього одягу на дорогах І...ІІІ категорії і як покриття з улаштуванням шару зношення на дорогах IV…V категорії.


Вступ
1 Технологічна частина
1.1 Вибір методу організації будівництва автомобільної дороги
1.2 Засоби механізації для улаштування основи з ґрунту, зміцненого рідким бітумом
1.3 Опис технологічного процесу роботи машин на потоці
2 Технічна частина
2.1 Розрахунок виробничої програми по технічному обслуговуванню та ремонту дорожніх машин
2.2 Розрахунок майстерні БУ
2.3 Розрахунок пересувних ремонтних засобів
2.4 Розрахунок електроенергії
2.5 Пересувна ремонтна майстерня
3 Організаційна частина
3.1 Техніка безпеки
3.2 Наукова організація праці та виробництва, виробнича естетика
3.3 Охорона навколишнього середовища
3.4 Розрахунок потреб в пально-мастильних матеріалах
4 Конструкторська частина
4.1 Призначення і робота пристосування
4.2 Розрахунок деталей пристосування на міцність
5 Економічна частина
5.1 Розрахунок вартості основних фондів
5.2 Розрахунок зарплати основних робочих підприємства
5.3 Витрати на запасні частини і матеріали
5.4 Цехові накладні витрати
5.5 Розрахунок оборотних засобів підприємства
5.6 Розрахунок доходу ремонтної майстерні
5.7 Розрахунок техніко-економічних показників ремонтної майстерні
Список використаної літератури

Конструкторська частина - Гвинтовий прес.
Гвинтовий прес слугує для виконання складальних операцій – запресування невеликих деталей, наприклад валика 1 в диск 2. При запресуванні застосовують спеціальне приспособлення 3, яке встановлюється на столі станини преса, яке дозволяє витримувати при запресуванні розмір А. Тиск на валик створюється повзуном 4.
Повзун 2 має поступальний рух. Від прокручування повзун 2 в станині 1 двома гвинтами 12 і болтом 13 закріплена шпонка 3. Для зменшення сил тертя між ходовим гвинтом 4 і поступально переміщуючимся повзуном 2 слугує підп’ятник 11. Різьбова втулка 5 закріплена в станині 1 гайкою 6; штифт 17 запобігає втулку 5 від прокручування.
Дата добавления: 10.10.2017
ДП 1868. Дипломний проект - Проект механізованої технології вирощування цукрових буряків з розробкою конструкції щілювача ґрунту | Компас
ПБТТБ / Пересувна майстерня по ремонту дорожніх машин і обладнання змонтоване на базі автомобіля ЗИЛ-130. Все обладнання розміщене в кузові. Каркас має товщину стін 80мм. В середині встановлена теплоізоляція з скловати. При проведенні зварних робіт, майстерня і зварювальні апарати заземлюються. Для освітлення робочих місць в кузові є вікна. Електричні пристрої живляться від генератора або електромережі. Двері кузова одностворчаті, легко відкриваються і закриваються. В майстерні є аптечка. На випадок виникнення пожежі передбачено один вогнегасник. / Склад: 4 аркуша креслення А1(Карта технологічна, Прес гвинтовий, Пересувна майстерня, Деталювання: повзун, гвинт ходовий, захоплювач, втулка різьбова, гайка) + ПЗ.
Вступ
1. ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА
1.1 Загальні відомості про приватне підприємство
1.2 Динаміка ефективності роботи господарства
1.3 Динаміка розвитку МТП господарства
1.4 Характеристика ремонтно-обслуговуючої бази господарства
1.5 Аналіз використання МТП
1.6 Висновки і обґрунтування теми дипломного проекту
2. АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВОГО БУРЯКУ
2.1 Біологічні особливості
2.1.1 Вимоги до температури
2.1.2 Вимоги до вологи
2.1.3 Вимоги до світла
2.1.4 Вимоги до ґрунту
2.2 Місце в сівозміні
2.3 Обробіток ґрунту
2.3.1 Основний обробіток ґрунту
2.3.2 Весняний обробіток ґрунту
2.3.3 Передпосівний обробіток ґрунту
2.4 Підготовка насіння до сівби. Сівба
2.4.1 Підготовка насіння
2.4.2 Сівба
2.4.3 Норма висіву
2.4.4 Строки сівби
2.5 Догляд за посівами
2.5.1Вибір способу догляду за посівами
2.5.2 Формування густоти
2.5.3 Догляд за посівами після формування густоти
2.5.4 Захист від хвороб і шкідників
2.6 Збирання врожаю
3. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ ЩІЛЮВАЧА ГРУНТУ
3.1 Аналіз існуючих конструкцій сільськогосподарських машин
3.2 Обґрунтування нової розробки
3.3 Опис розробленої сільськогосподарської машини
3.4 Розрахунок параметрів роботи розробленого агрегату
4. РОЗРАХУНОК ОПЕРАЦІЙНОЇ КАРТИ
5. ОБҐРУНТУВАННЯ КІЛЬКІСНОГО І СТРУКТУРНОГО СКЛАДУ МЕХАНІЗОВАНОЇ ЛАНКИ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВОГО БУРЯКУ
5.1 Складання технологічної карти вирощування цукрового буряка
5.2 Побудова графіка використання тракторів
5.3 Побудова графіка використання сільськогосподарських машин
6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ДОВКІЛЛЯ
7. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК АРКУШІВ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ:
1. Технологічна карта.
2. Графік завантаження с.-г. техніки.
3. Операційно-технологічна карта .
4. Щілювач (Загальний вигляд).
5. Резервуар водоналивний.
6. Графік використання тракторiв та автомобiлiв
7. Техніко-економічні показники.


1. Найбільш перспективною технологією вирощування цукрових буряків в наш час є інтенсивна, яка передбачає використання високоякісного насіння, сучасних засобів механізації вирощування при обмеженому використанні засобів хімічного захисту рослин.
2. Одним з важливих напрямків вдосконалення технологій вирощування цукрових буряків є створення оптимальних умов за рахунок покращення водного і повітряного режиму в ґрунті при проведенні щілювання.
3. Аналіз конструкцій існуючих щілювачів ґрунту свідчить про те, що одним з найбільш перспективних напрямків розвитку є розробка і впровадження конструкцій з абсолютно новими параметрами з метою покращення повітрообміну в ґрунті, зменшення енергоємності процесу щілювання, захисту ґрунту від водної і вітрової ерозії.
4. Запропонована конструкція щілювача забезпечує зменшення енергозатрат, за рахунок заміни рублячого різання, різанням із ковзанням, та зменшення ерозіє небезпечності і збільшення накопичення вологи в ґрунті, за рахунок виконання щілин переривистими
5. В результаті розрахунків обґрунтовано геометричні та кінематичні параметри робочих органів щілювача (кількість робочих елементів, їх геометричні параметри, кутову швидкість).
6. Розроблена операційно-технологічна карта та проведені розрахунки дають можливість проведення щілювання ґрунту у відповідності до існуючих вимог та з високою ефективністю використання машинно-тракторного агрегату.
Технологічні показники використання агрегату свідчать про те, що потенційні можливості можуть бути реалізовані завдяки збільшенню робочої швидкості руху, що можливо при проведенні вдосконалення робочих органів щілювача.
Ефективність прийнятих в дипломному проекті рішень підтверджується економічними розрахунками.
Дата добавления: 12.10.2017
ДП 1869. Дипломний проект - Використання техніки при вирощуванні кукурудзи на зерно в ТзОВ “Шумовське” Хмельницької області з розробкою методики вивчення теми: „Технологія сівби кукурудзи” | Компас
ПДАТУ / Кафедра "Сільськогосподарських машин" / В проекті написано вступ, приведена коротка характеристика базового господарства, виконано огляд науково-технічної літератури по темі проекту. Проведений аналіз існуючих засобів для щілювання ґрунту і обґрунтована актуальність теми проекту. На основі проведеного аналізу запропонована конструкція щілювача ґрунту з абсолютно новими параметрами з метою покращення повітрообміну в ґрунті, зменшення енергоємності процесу щілювання, захисту ґрунту від водної і вітрової ерозії. Проведені розрахунки основних параметрів розробленої машини, яка дозволяє покращити процес щілювання. Розрахована і розроблена операційно-технологічна карта на щілювання. Запропоновані заходи з покращання охорони праці та техніки безпеки під час проведення робіт і покращенню екологічного стану господарства. Розраховані техніко-економічні показники проекту. Зроблені загальні висновки та складено список використаної літератури. / Склад: 7 листів креслення формату А1 + специфікації + ПЗ.
ВСТУП
1.ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
1.1. Загальні відомості 
1.2. Структура земельних угідь господарства
1.3. Характеристика галузі рослинництва
1.4. Аналіз роботи машинно - тракторного парку
2. АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ
2.1. Попередники кукурудзи
2.2. Обробіток ґрунту
2.3. Удобрення
2.4. Підготовка насіння до сівби, сівба
2.5. Догляд за посівами
2.6. Збирання врожаю
3. ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ КОМПЛЕКСУ МАШИН ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ
3.1. Складання технологічної карти
3.2. Визначення необхідної кількості машин для вирощування кукурудзи
4. АНАЛІЗ КОНСТРУКЦІЙ ВИСІВНИХ АПАРАТІВ ПУНКТИРНИХ
СІВАЛОК ТА ОБГРУНТУВАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ СІВАЛКИ
4.1. Огляд конструкцій висівних апаратів
4.2. Обґрунтування удосконалення висівного апарату сівалки СУПН-8
5. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ВИСІВНОГО АПАРАТУ
5.1. Технологічні розрахунки сівалки
5.2. Розрахунок на міцність конструктивних елементів сівалки
5.2.1. Розрахунок осі опорного колеса посівної секції
5.2.2. Розрахунок ланцюгової передачі
6. ОПЕРАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ СІВБИ КУКУРУДЗИ
7. ОХОРОНА ПРАЦІ
7.1. Аналіз стану охорони праці в господарстві
7.2. Охорона праці при вирощуванні кукурудзи
7.3. Рекомендації по поліпшенню умов праці
8. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ
9. ПЕДАГОГІЧНА ЧАСТИНА
9.1. Обґрунтування місця та ролі теми: „ Технологія сівби кукурудзи" у формуванні знань, вмінь та навичок з дисципліни " Технологія механізованих робіт"
9.2. Технологія підготовки до заняття з теми : "Технологія сівби кукурудзи”
9.2.1. Структурна схема практичного заняття
9.2.3. Розробка інструктивної карти проведення практичного заняття.
9.3. Технологічні прийоми контролю знань, вмінь, навичок з теми:
«Технологія сівби кукурудзи»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПЕРЕЛІК ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ:
1. Технологічна карта.
2. Графік завантаження с.-г. техніки
3. Сівалка СУПН -8 (Загальний вигляд)
4. Апарат висівний СК
5. Деталювання (диск висiваючий, ролик, вiсь, вилка, втулка)
6. Техніко-економічні показники.
7. Інструктивна карта уроку


1. Найбільш перспективною технологією вирощування кукурудзи в наш час є інтенсивна, яка передбачає використання високоякісного насіння, сучасних засобів механізації вирощування при обмеженому використанні засобів хімічного захисту рослин.
2. Одним з важливих напрямків вдосконалення технологій вирощування кукурудзи є оптимізація площі живлення рослин за рахунок підвищення рівномірності розташування насіння в борозні при проведенні сівби.
3. Аналіз конструкцій існуючих висівних апаратів точного висіву свідчить про те, що одним з найбільш перспективних напрямків розвитку є розробка і впровадження універсальних пристроїв, які забезпечують підвищену рівномірність висіву.
4. Запропонований висівний апарат забезпечує висів насіння основних просапних культур. При цьому забезпечується більш рівномірний розподіл насіння по довжині рядка за рахунок усунення такого явища як відскок насінини від дна борозни. Практичне впровадження запропонованого висівного апарату можливе на базі широко поширених сівалок типу СУПН без заміни базових конструктивних елементів.
5. В результаті розрахунків обгрунтовано геометричні та кінематичні параметри механічного висівного апарату (кількість робочих елементів, параметри отворів затискачів, кутову швидкість.
6. Розроблена операційно-технологічна карта та проведені розрахунки дають можливість проведення сівби кукурудзи у відповідності до існуючих вимог та з високою ефективністю використання машинно-тракторного агрегату.
7. Технологічні показники використання посівного агрегату свідчать про те, що потенційні можливості можуть бути реалізовані завдяки збільшенню робочої швидкості руху, що можливо при проведенні вдосконалення робочих органів сівалки.
8. Дана характеристика Балинського ВПУ, план графік навчального процесу. Розроблено методику викладання уроку на тему: „Технологія сівби кукурудзи”. Подана структурна схема практичного заняття, організаційна частина, ввідний інструктаж, самостійна робота студентів, заключний інструктаж. Розроблено критерії роботи та структура оцінювання студентів. Подано шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів.
Дата добавления: 13.10.2017
ДП 1870. Дипломний проект - Кран мостовий вантажопідйомністю 10 т прогоном 32 м групи режиму роботи 3К | Компас
ПДАТУ / Кафедра "Сільськогосподарських машин"/ В даному дипломному проекті я провів аналіз господарської діяльності ТзОВ “Шумовське”, зробив огляд літератури по темі, розрахував технологічну карту на вирощування кукурудзи на зерно по інтенсивній технології, обґрунтувала склад агрегатів для виконання основних сільськогосподарських робіт, провів розрахунок продуктивності МТП і витрати палива, виконав конструктивну розробку висівного механізму сівалки СУПН-8. Розрахував техніко-економічні показники проекту, зробив аналіз нормативної документації навчального процесу, написав висновки та пропозицію до проекту і написав список використаної літератури. / Склад: 7 аркушів креслення формату А1 + ПЗ.
1. Розрахунок механізму підйому вантажу 8
1.1. Розрахунок канату 8
1.2. Визначення загальних розмірім барабана 10
1.3. Вибір електродвигуна та редуктора 11
1.4. Перевірка двигуна 12
1.5. Вибір гальма 16
2. Розрахунок механізму пересування візка 18
2.1. Вибір кінематичної схеми 18
2.2. Вибір та розрахунок ходових коліс 18
2.3. Вибір електродвигуна та редуктора 20
2.4. Перевірка двигуна 22
2.5. Розрахунок гальмівного моменту та вибір гальма 25
3. Розрахунок механізму пересування крану 28
3.1. Визначення сил опору пересування крана 28
3.2. Розрахунок потрібної потужності двигуна та вибір редуктора 29
3.3. Перевірка двигуна на нагрівання 31
3.4. Вибір гальма 33
3.5. Перевірка зчеплення ходових коліс з рейкою 34
3.6. Розрахунок ходових коліс 35
4. Розрахунок головної балки моста коробчастого перетину 36
4.1. Початкові дані 36
4.2. Навантаження і їх поєднання 36
4.3. Визначення навантажень і місць їх застосування 37
4.4. Вибір марки сталі і напруг, що допускаються 38
4.5. Вибір поперечного перетину балки 39
4.6. Перевірка балки на статичну і динамічну жорсткість 46
4.7. Перевірка балки на стійкість 48
4.8. Розрахунок зварного з’єднання пояса зі стінкою 53
5. Науково –дослідна робота. Перекоси в кранах мостового типу 55
6. Техніко-економічне обгрунтування проекту крана 63
7. Охорона праці і навколишнього середовища 71
Література 77
Дата добавления: 14.10.2017
РП 1871. ОВ Конюшня на 24 денника | AutoCad
НТУ "ХПИ" / Факультет (відділення) Машинобудівний / Кафедра (предметна, циклова комісія) Підйомно-транспортні машини і обладнання / Об’єктом дослідження є мостовий кран вантажопідйомністю 10 т Прогоном 32 м групи режиму роботи 3К. Метою дослідження є створення крана з поліпшеними техніко-економічними показниками. / (Кран мостовий, Візок вантажний, Механізм підйому, Механізм пересування візка, Балка головна, Установка барабану) / Склад: 6 аркушів А1 + ПЗ + 9 листів специфікації А4
- местный.
В помещении котельной устанавливается котел на твердом топливе Viessmann Vitoligno 300-Р номинальной производительностью 6,0 - 18,0 кВт, бак аккамулятор (буферная емкость) Vitocell 100-E, емкостью 200 л. другое оборудование.
Теплоноситель - вода с параметрамиТ=80-60°С - для системы отопления
В качестве расчетной температуры наружного воздуха принята температура наиболее холодной пятидневки обеспеченностью 0,92 равная - -18°С, скорость ветра > 11.0 м/сек, количество дней отопительного периода составляет - 165 (градусо-суток - 2805).
Тепловой баланс для помещений содержания лошадей - min +5°C (в зимний период) max +23°C (летний период). Для помещений конюха, раздевалки, мойки лошадей - 20 °С
Расход тепла на отопление конюшни составляет:
Qот. = 11541 ккал/ час, (13,42 кВт.)
ОТОПЛЕНИЕ
Отопления в конюшне - водяное.
Система отопления - двухтрубная, тупиковая.
Система отопления предусмотрена в помещениях: Раздевалки женской/мужской, мойка для лошадей, гостиная, помещение конюха, кухня, санузлы.
В качестве нагревательных приборов приняты стальные радиаторы c боковым подключением и стальные полотенцесушители, которые устанавливаются открыто под окнами и у стен.
Материал трубопроводов системы отопления - полипропилен со слоем из алюминия, РР PN20 фирмы KAN-Therm PP Stabi Al
Материал трубопроводов обвязки котельного оборудования - стальный водогазопроводные трубы. Трубопроводы системы отопления прокладываются с уклоном i = 0.005 в конструкции пола, по согласованию с Заказчиком (с закладкой стальных гильз в местах прохождения перегородок). На планах трубопроводы условно отнесены от стен.
Воздух из системы отопления удаляется через клапаны для выпуска воздуха, которые устанавливаются на нагревательных приборах и в верхних точках системы.
ВЕНТИЛЯЦИЯ
В проектируемой конюшне предусматривается общеоменная приточно-вытяжная вентиляция с естественным побуждением.
Параметры воздуха для денников:
- температура воздуха в зимний период не должна быть ниже +5°С
- температура воздуха в летний период не должна быть выше +25°С
- относительная влажность - 4-6 %
- Скорость движения воздуха: зимой - 0,3 м/с; летом до 1,0 м/с; межсезонье - до 0,5 м/с Приток общеобменной вентиляции осуществляется через регулируемые решетки сеч. 500х300 (h) установленные между денниками, низ на отм. +2.450. Рекомендуется предусмотреть козырьки с внутренней стороны приточных отверстия для распределения потока воздуха.
Вытяжка общеобменной вентиляции предусмотрена через дефлекторы (цаги) ∅560 мм установелны на кровле здания. с шагом 5,0м
Воздухообмены определены по кратностям, согласно действующим нормам.
В помещении котельной предусмотрен дефлектор ∅125 для естественной вытяжки, для притока воздуха в котельной предусмотрена приточная решетка в нижней части двери сечением 500х500 мм. Так же естественная вытяжка предусмотрена из помещений: кухни, помещений конюхов, мойки лошадей, раздевалки женской/мужской.
Из помещений санузлов и душевых предусмотрена вытяжка с механическим побуждением (осевые вентиляторы Вентс 125М).
В санузлах и душевых в нижней части дверей предусмотрены решетки для притока воздуха Вентс МВ450
Вентканалы и дымоходы выводятся выше кровли (См. часть АР).
Крепление вентоборудования, вентиляционных решёток выполнять согласно Сер.5.904-1,в.1,крепление воздуховодов - по Сер.5.904-6,в.0.
Проектируемые воздуховоды выполняются из оцинкованной стали с пропайкой швов или из современных материалов.

Общие данные.
План на отм. 0.000, с системой отопления
Экспликация помещений
План на отм. +3.400, с системой отопления
План на отм. 0.000, с системой вентиляции
Экспликация помещений
План кровли с системами вентиляции
Аксонометрическая схема системы отопления
Узел подключения панельного радиатора
План котельной с размещением оборудования М 1:25
Разрез 1-1, 2-2 М 1:25
Принципиальная схема теплоснабжения
Экспликация котельного оборудования
Дата добавления: 16.10.2017
РП 1872. НВК Конюшня на 24 денника в Одесской области | AutoCad
РП / Проектируемая конюшня на 24 денника оборудуется: а) водяной системой отопления, б) приточно-вытяжной вентиляцией с естественным побуждением, в) горячим водоснабжением. / Состав: комплект чертежей + спецификации.
-му типу просадочности.
Подключение проектируемого выпуска хоз.-бытовой канализации выполнить в накопительные резервуары.
Водопровод подключается к существующей сети водопровода. Подключение к сети водопровода, в перспективе подключение к артезианской скважине, выполненной отедльным проектом. Подключение к водопроводной сети выполнить после получения технических условий (ТУ) заказчиком, с уточнением точки врезки.
Прокладка канализации устраивается из пластмассовых поливинилхлоридных канализационных раструбных труб диаметром 100мм и 150 мм, укладываемых с уклоном, не менее нормативного.
Прокладка водопроводных труб устраивается из полиэтиленовых водопроводных труб ПЭ80 -SDR 11 В колодцах на ответвлениях предусмотреть запорную арматуру. В колодце ВК-8 предусмотреть устройство водомерного узла.
Для наружного пожаротушения предусмотрен два резервуара запаса воды емкостью по 50 м³ каждый. после резервуара предусмотрено устройство колодцев с запорной арматурой после - мокрые колодцы для забора воды пожаротушения.
Трубы укладываются на уплотненном песке толщиной 100 мм. Обратная засыпка трубопроводов производится песком на высоту равной диаметру трубы плюс 0.. Величина зазора между торцами соединяемых труб равна 5мм.
Канализационные колодцы запроектированы согласно ТП 902-09-22.84.
Земляные работы в местах пересечений с существующими подземными коммуникациями выполнять вручную (по 2.0м в обе стороны от оси пересекаемых коммуникаций) в присутствии представителей заинтересованных инженерных организаций. Электрокабели и кабели связи защитить асбестоцементной трубой или деревянными коробами по 2.0м в каждую сторону.
При устройстве колодцев грунт перед укладкой плиты днища уплотнить ручными трамбовками на глубину 0..
Наружная гидроизоляция стен колодцев - обмазка горячим битумом за 2 раза по огрунтовке из «праймера».
Внутренние поверхности стен и днища колодцев оштукатурить с последующим железнением поверхности.
Монолитные и сборные железобетонные конструкции выполнить из бетона кл. М15.
После устройства колодцев пазухи засыпать местным грунтом без включений строительного мусора с послойным уплотнением.
Перед производством работ по подключению строящейся канализации необходимо перекрыть лоток в существующем колодце щитом для предотвращения попадания строительного мусора.
После монтажа трубы подключаемой канализации, входящей в колодец необходимо заделать отверстия между поверхностью трубы и стенкой колодца. Согласно ТП902-09-22.84 стыки заделываются асбестоцементным раствором.
Если подключение производится со стороны установленных скоб, их демонтируют и устанавливают в удобном для спуска месте. После проведенных работ щит снимают.
Расположение и отметки всех существующих подземных коммуникаций в местах пересечений и сближений при параллельной прокладке уточнить на месте.
Перед укладкой труб выполнить уплотнение грунта основания траншеи на глубину 0.3м до проектних отметок.
Работы по строительству сетей канализации вести в соответствии со ДБН В.2.5-75:2013 "Канализация наружные сети и сооружения" и ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення».
После производства работ по отрытию траншеи отметки существующих пересекаемых инженерных сетей обязательно проверить нивелировкой, в случае несоответствия продольные профили могут быть уточнены.
Перед производством земляных работ необходимо вызвать на место представителей всех заинтересованных служб инженерных коммуникаций и выполнить указания по охране существующих подземных сетей, которые могут оказаться на месте запроектированных коммуникаций.
Поверхность земли и отмостку вокруг люков проектируемых колодцев на 0.3м шире пазух спланировать с уклоном і = 0.03 в направлении от колодцев.
Во всех проектируемых колодцах предусмотреть установку стальных скоб для спуска в колодец.
Установку люков вне проезжей части выполнить выше поверхности земли на 200мм.
Применяемые в проекте трубопроводы, арматура, строительные конструкции и изделия сертифицированы по системе УкрСЕПРО и отвечают требованиям соответствующих ГОСТов и Норм.
Канализационные колодцы выполняются из сборных железобетонных элементов по типовой серии 902-09.22-84.
Строительство канализационных колодцев производится одновременно с укладкой трубопроводов (вводов и выпусков) в следующей последовательности:
- разбивка трассы,
- разработка котлованов колодцев,
- устройство подготовки, основания и гидроизоляции днища,
- бетонирование днища и лотковой части,
- укладка труб в лотковую часть и их зачеканка,
- возведение стен рабочей части, установка перекрытия и устройство горловины,
- установка люка.

Общие данные.
Общие указания
Генплан с сетями водопровода и канализации (основная схема)
Генплан с трассировкой сетей водопровода В1
Генплан с трассировкой сетей канализации К1
Продольный профиль трассы водопровода В1
Продольный профиль трассы канализации К1
Таблица канализационных колодцев
Таблица водопроводных колодцев
Канализационный колодец М 1:20
Горловина
Узлы 1, 2, 3
Дата добавления: 16.10.2017
КП 1873. Курсовий проект (коледж) - Розрахунок продуктивності котла КЕ-6,5-14С | АutoCad
РП / Проект строительства инженерных сетей хоз-бытовой канализации и хоз-бытового водопровода комплекса конного спорта. / Состав: комплект чертежей + спецификация.
Вступ
1 Загальна частина
1.1 Вихідні дані
2 Розрахункова частина
2.1 Тепловий баланс
2.2 Підбір котла
3 Технологічна частина
3.1 Опис підібраного котла
3.2 Опис заданого вузла
Висновок
Список використаної літератури
Додаток А


.=85̊С
З додатка А (Таблиця 1.1.), що додається до курсової роботи, знаходжу ентальпію пара iп=2800,6 кДж/кг. (за температурою кипіння 255̊ С).
З додатка А (Таблиця 1.1.), що додається до курсової роботи, знаходжу ентальпію живильної води іж.в.=359,1 кДж/кг. (за температурою 85̊С ).
Користуючись довідниковою літературою< Додаток А >, знаходжу нижчу теплоту згорання волинського вугілля Qнр=21984кДж

Опис підібраного котла .
Котли парові КЕ - твердопаливні котли, призначені для вироблення насиченої або перегрітої пари за допомогою спалювання кам'яного і бурого вугілля для технологічних потреб промислових підприємств, в системи опалення, вентиляції та гарячого водопостачання.
Камера згоряння котла КЕ-6,5-14 З утворена бічними екранами, фронтовий і задньої стінками. Камера згоряння котлів КЕ паропродуктивністю від 2,5 до 10 т / год розділена цегляною стіною на топку глибиною 1605-2105 мм і камеру догорання глибиною 360-745 мм, яка дозволяє підвищити ККД котла зниженням механічного недопалювання. Вхід газів з топки в камеру догорання і вихід газів з котла асиметричні. Камери догорання нахилені таким чином, щоб основна маса падаючих в камеру шматків палива скочувалася на решітку.
Пароперегрівачі встановлюються на початку конвективного пучка. Конвективний блок утворений верхнім і нижнім барабанами, об'єднаним трубним пучком. Верхній і нижній барабани котла КЕ-6,5-14С-О (ТЛЗМ) розміщуються один над одним у вертикальній площині. Бічні екрани і крайні бічні ряди труб конвективного пучка котла КЕ-6,5-24С-О (ТЛЗМ) об'єднані спільними нижніми колекторами по всій довжині котла. Верхні кінці труб бічних екранів і бічних рядів труб конвективного пучка приєднані безпосередньо до верхнього барабану.
В котлах КЕ застосована схема одноступінчатого випаровування. Вода циркулює наступним чином: живильна вода з економайзера подається в верхній барабан під рівень води по перфорованій трубі. У нижній барабан вода зливається з заднім обігрівається трубах кип’яченого пучка. Передня частина пучка (від фронту котла) є підйомною. З нижнього барабана вода по пропускних трубах надходить в камери лівого і правого екранів. Живлення екранів здійснюється також з верхнього барабана по опускним стояках, розташованим на фронті котла.
Блоки котлів типу КЕ продуктивністю від 2,5 до 10 т / год спираються камерами бічних екранів на поздовжні швелери. Камери приварені до швелерів по всій довжині. В області конвективного пучка блок котла спирається на задні і передні поперечні балки. Поперечні балки кріпляться до поздовжніх швелерів. Передня балка кріпиться нерухомо, задня - рухомо.
Обв'язувальний каркас котлів серії КЕ встановлюється на куточках, приварених уздовж камер бічних екранів по всій довжині. Для можливості переміщення елементів блоків котла КЕ-6,5-14 в заданому напрямку частина опор виконана рухомими. Вони мають овальні отвори для болтів, якими кріпляться до рами.
Котел КЕ-6,5-14 з топкою ТЛЗМ-2-1,87 / 3,0 паропродуктивність - 6,5 т/год обладнані стаціонарним пристроєм очищення поверхонь нагріву.
В якості топкового пристрою для спалювання кам'яного і бурого вугілля встановлюються топки типу ТЛЗМ з пневмомеханічним забрасивателем і моноблочної стрічкової ланцюгової гратами зворотного ходу. Ланцюгові решітки топок типу ТЛЗМ поставляються в блочному виконанні після складання і обкатки на заводі-виробнику. Рама решітки служить опорою колекторів бічних екранів котлів.
Котел КЕ-6,5-14С з топкою ТЛЗМ-2-1,87 / 3,0 комплектується з живильником палива стрічковий ПТЛ-400, ПТЛ-600 і гратами з поворотними колосниками.
За котельнями агрегатами в разі спалювання кам'яного і бурого вугілля з наведеної вологістю W <8% встановлюються водяні економайзери, а при спалюванні бурого вугілля з наведеної вологістю W ≥ 8% - трубчасті підігрівачі повітря.

Висновок :
Виконуючи курсову роботу, я навчилась розраховувати тепловий баланс та підбирати котел за заданими мені параметрами . У ході роботи я розрахувала потужність котла, за нею підібрала котел, враховуючи ККД (78%) та вид палива (Волинське буре вугілля), які були дані за завданням. На підставі розрахунків паропродуктивності котла, було обрано паровий котел на твердому паливі, типу КЕ-6,5-14С з природною циркуляцією, продуктивністю від 2,5 до 10 т / год, з шаровими механічними топками.
Основні переваги цього котла :
- Надійна гідравлічна і аеродинамічна схема роботи котла забезпечує високий ККД;
- Мінімальний рівень витрат на експлуатацію та обслуговування;
- Можливий переклад котла з одного виду палива на інший;
- Збірна конструкція, що дозволяє, не руйнуючи стін приміщення, швидко змонтувати котел і підключити його вже до існуючих систем.
Також виконуючи курсову роботу, був описаний вузол котла шлакозоловидалення. В котлі КЕ-6,5-14С механічна, скреперна система шлакозоловидалення. Перевагами цих систем є простота застосування механізмів, висока ступінь механізації трудомістких робіт.
Дата добавления: 18.10.2017
ДП 1874. Дипломний проект - Обґрунтування процесу оранки з оборотом пласта з удосконаленням приставки для подрібнення ґрунту в умовах ВАТ «Дружба» Валківського району, Харківської області | Компас
ХКБАД / Кафедра Циклова комісія теплотехнічних дисциплін / Дисципліна “Котельні установки і водопідготовка” / На підставі розрахунків паропродуктивності котла обираю паровий котел на твердому паливі типу КЕ-6,5-14С з природною циркуляцією, продуктивністю від 2,5 до 10 т / год, парові котли з шаровими механічними топками призначені для вироблення насиченої або перегрітої пари, що використовується на технологічні потреби промислових підприємств, в системах опалення, вентиляції та гарячого водопостачання . Передбачено встановлення пароперегрівачу. / Склад: 1 аркуш креслення + ПЗ.
.

ЗМIСТ
ВСТУП
1 Виробнича характеристика підприємства .
1.1 Географічне розміщення і напрямки діяльності
1.2 Природно – кліматичні умови господарства
1.3 Структура земельних угідь і посівних площ господарств
1.4 Сівозміни
1.5 Тваринництво та інші галузі розвитку у господарстві
1.6 Технічна база господарства
1.7 Показники виробничої діяльності господарства в рослинництві
1.8 Показники використання МТП
Висновки і задачі дипломного проектування
2. Обґрунтування машиновикористання процесу оранки
2.1 Технологічні вимоги та комплекси машин для традиційної системи обробітку ґрунту
2.2 Вибір кращого агрегату
2.3 Технологія та організація виконання оранки
2.3.1 Обґрунтування робочої швидкості агрегату у відповідності із агротехнічними вимогами, які пред’являються до операції
2.3.2 Підготовка плугів до роботи
2.3.3. Підготовка агрегату до роботи
2.3.4 Робота агрегату на загінці
2.3.5 Контроль і оцінка якості роботи орного агрегату
2.3.6 Розрахунки, пов'язані із підготовкою поля
2.3.7 Визначення часу зміни роботи агрегату
2.3.8 Визначення експлуатаційних показників роботи агрегату
2.4 Аналіз технологічних систем
2.4.1 Побудова структурної схеми технічного комплексу для оцінки його безвідмовності і надійності
2.4.2 Визначення показників безвідмовності технічного комплексу
2.4.3 Визначення показників надійності технічного комплексу
2.4.4 Визначення необхідної кількості запасних елементів с.г. машин (вузлів чи деталей) для безвідмовної роботи технічного комплексу
3 Охорона праці при виконанні основного обробітку ґрунту
3.1 Отруєння вихлопними газами, пестицидами, агрохімікатами
3.2 Перекидання агрегату
3.3 Травмування внаслідок наїздів
3.4 Травмування при усуненні несправностей
3.5 Зіткнення
3.6 Падіння
3.7 Загоряння агрегату
Загальні висновки
Список використаних джерел
Додатки


. Центральною садибою господарства являється селище Благодатне.
Господарство знаходиться в зоні лісостепу. Природно – кліматичні умови характеризуються явно вираженим континентальним кліматом. Ця зона характеризується холодною зимою і жарким літом, з досить різними коливаннями температури.
Напрямок господарської діяльності в рослинництві - вирощування зернової та технічних культур, у тваринництві виробництво молока та м’яса великої рогатої худоби. Площа земельних угідь господарства складає 2480 га, з них ріллі-2387 га. Склад тракторного парку представлено 8 гусеничними та 41 колісними тракторами. Господарство має центральну майстерню з усіма необхідними ділянками і обладнанням для виконання капітального ремонту тракт2387орів, комбайнів і с.г. - техніки.
Метод вибору кращого агрегату, наведений в пояснювальній записці, це метод найменшого відстані до цілі. Вибір агрегату для безпосереднього їх внесення проводили виходячи з 3-х варіантів: 1 - Т- 150+РУН 15Б, 2- ДТ- 75М+ РУН 15Б, 3-.Т-150 К+ РУН 15Б
У результаті розрахунків кращим агрегатом по продуктивності, витраті палива, енергії, собівартості став агрегат у складі: ДТ- 75М+ РУН 15Б
При визначенні продуктивності агрегату враховувалися показники надійності роботи всіх ланок, задіяних у процесі внесення органічних добрив.
У результаті розрахунків розрахункова продуктивність агрегату склала 6,52 га/год, з урахуванням надійності роботи агрегату фактична продуктивність склала 5,6 га/год, витрати палива 2,9 кг/га, витрати праці на одиницю виконаної роботи – 0,15 люд•год/га, У другому розділі також розглянуті питання агротехнічних вимог, підготовки поля та агрегату до роботи, а також контроль і оцінка якості виконання технологічного процесу.
Внесення органічних добрив одна з найбільш енергоємних операцій в сільському господарстві через великий обсяг транспортних і польових робіт.
Відомі кілька технологій їх внесення: прямоточна (ферма-поле), перевалочна (ферма-бурт-поле). Застосування різних технологій залежить від відстані транспортування між місцем зберігання добрива і полем, на якому вносяться добрива.
У нашому конкретному випадку відстань транспортування добрив становить 6 км, прийнята технологія їх внесення - перевалочна. У розділі удосконалення конструкції валкувача запропоновано удосконалення формуючого щита. Валкувач складається з рами на якої розташовано формуючий та утримуючий щити, дозуючий пристрій, опорні колеса.
При русі агрегату валкоутворювач ділить купу, захоплює і штовхає частину добрив вперед.
Добрива, відрізані дільником 1 (мал. 3.2.) поступають на формуючий щит 3. Переміщаючись по формуючому щиту 3, нижні шари добрив відразу поступають на активний дозуючий пристрій, а верхні шари добрив гальмуються утримуючим щитом 4 і у міру витрати добрив верхні шари опускаються вниз і потім поступають на активний дозуючий пристрій.
Частина добрив утримується запобіжним щитом 5. Активне дозуюче пристрій, що приводиться в рух від опорного колеса лопостями 6, які розташовані на диску 7, захоплюють добрива і забезпечують стійкий їх схід з формуючого щита 3.
Дозуючий пристрій регулюється на різні норми внесення добрив шляхом зміни ширини дозуючого вікна. Додатковий щит 8 переміщає добрива до подовжньої осі трактора. Після закінчення робіт дільник 1, за допомогою поворотного пристрою 2 переміщається до формуючого щита 3, що дозволяє зменшити габарити агрегату в транспортному положенні і безпека руху.
На листах 4 та 5 показано загальний вигляд викідного порогу та його деталювання.
У проекті запропоновано заходи з охорони праці. Також запропоновано методи контролю при внесенні органічних добрив на поверхні поля
Дата добавления: 25.10.2017
КП 1875. Курсовой проект - Автомобильный кран грузоподъемностью 16 т с гидравлическим приводом | Компас
ХНТУСГ / Кафедра ОТС / На полі площею 89 га та довжиною гону 900 м, при операції оранка з оборотом пласта та підживлення мінеральними добривами було підібрано склад машини за допомогою якого ми виконували дану технологічну операцію: навантажувачем ПЕ-0,8Б, транспортуючим агрегатом МТЗ-80+1-РМГ-4Т, та агрегатом для заробки добрив у грунт ХТЗ-172+ПЛН-6-35 який ми вибрали за методом кращого агрегату. Для забезпечення виконання необхідного об'єму робіт необхідно мати в наявності запасні частини такі як: шланги, транспортери, леміші, а також одну резервну машину на кожну ланку технологічного процесу. / Склад: 6 аркушів креслення + специфікація + розрахунки + доповідь + ПЗ.
ВВЕДЕНИЕ
1 Исходные данные для проектирования
2 Определение линейных и массовых параметров автомобильного крана
3 Построение грузовых характеристик крана
4 Расчет механизма подъема груза
4.1 Определение параметров каната, барабана и блоков
4.2 Выбор параметров двигателя и редуктора
4.3 Определение тормозного момента и параметров тормоза
5 Расчет механизма изменения вылета
6 Расчет механизма вращения
8 Расчет параметров выносных опор
9 Выбор насосов для привода гидроцилиндра
10 Расчет узла барабана
10.1 Расчет оси барабана
10.2 Выбор подшипников оси барабана
11 Расчёт болтовых соединений
12 Приборы и устройства безопасности
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

Для выполнения расчетов необходимы следующие исходные данные:
 номинальная грузоподъемность Qн = 25 т;
 минимальный вылет груза Аmin = 3 м;
 максимальный вылет – Аmax = 21,084 м;
 максимальная высота подъема
при выдвинутой стреле – Н = 21 м;
при втянутой стреле – Н0 = 8,5 м;
 глубина опускания – h0 = 3 м;
 скорость подъема груза – в = 9,6 м/мин;
 скорость телескопирования стрелы – VT = 9,6 м/мин;
 время изменения вылета – tв = 40 с;
 частота вращения крана – n = 2 мин-1;
 режим работы крана А4М5;
 спец. часть – механизм подъёма груза + барабан.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ
В курсовом проекте определены основные параметры автомобильного крана грузоподъемностью 16 т с гидравлическим приводом. Построена грузовысотная характеристика и рассчитаны все механизмы крана. Была разработана конструкция механизма подъема груза и в частности узел барабана.
Спроектирован индивидуальный гидропривод механизмов крана. Номинальное давление в гидросистеме 16 МПа.
Дата добавления: 28.10.2017


© Rundex 1.2
 
Cloudim - онлайн консультант для сайта бесплатно.